ЄП пояснює. Новий напад на українців у Польщі

Наші європейські вітання!

Основною темою минулого тижня, яку активно обговорюють у соцмережах і ЗМІ, стало побиття української пари в польському Вроцлаві.

Інцидент трапився 26 липня. Нападники почали переслідувати українців після того, як почули їхній акцент. Чоловіка повалили на землю та били ногами, жінку, яка намагалася його захистити, кілька разів ударили по голові й обличчю. Обох госпіталізували зі струсом мозку, жінці наклали шви.

Двом затриманим загрожує до п'яти років ув'язнення. Їм інкримінують побиття та насильство на ґрунті національної нетерпимості. Прокуратура вже готується висунути підозри. За даними польських ЗМІ, один із затриманих раніше був судимий, інший займається єдиноборствами.

У зв’язку із цим нападом польський прем’єр Дональд Туск звернувся до президента Навроцького "з проханням перервати своє мовчання щодо цього". Але Навроцький поки що ігнорує цей епізод. Також в уряді Польщі звинуватили правих в розпалюванні ненависті до українців.

І це вже призвело до того, що понад половина поляків виступає проти вступу України до ЄС.

На жаль, потужна хвиля спрямованої на українців ксенофобії відчутно псує, серед іншого, уявлення про ЄС як про простір спільних європейських цінностей. Чогось подібного ніколи не було в Україні – хоча Польща є членом Євросоюзу, а ми процедурно далекі від вступу.

Боротися з ксенофобією має насамперед держава. Детальніше про це в статті - Свято ксенофобії у державі ЄС: Брюссель має відреагувати на антиукраїнські напади в Польщі

Однак не все так райдужно в правих у Польщі. Найбільша польська правиця, Право і справедливість (ПіС), яка майже два десятиліття залишалася монолітною і підконтрольною своїм співзасновникам, Леху (до його трагічної загибелі у 2010 році) та Ярославу Качинському, не знайшла вихід із внутрішньопартійної кризи та розкололася на дві частини.

“Я так люблю партію ПіС, що хотів би, щоб їх було хоча б дві”, – жартує глава польського МЗС та соратник Туска Радослав Сікорський.

Більше в матеріалі - Розкол на користь України: як польська “ПіС” втратила частину депутатів і що буде далі

Візит Лори Лумер до України продовжується. Американська блогерка кожного дня повторює, як вона помилялася щодо російської агресії, але тепер повністю не тільки підтримує, але й любить Україну.

«Є всі підстави вважати, що Лора Лумер приїхала не просто тому, що повірила в Україну, а тому, що це була пряма вказівка адміністрації Трампа. Залишається питання, чи можна вірити в чарівне раптове прозріння щодо пропаганди», - каже Сергій Сидоренко, редактор Європейської правди.

Лумер має дуже насичену програму в Києві, але її основною метою було взяти інтерв’ю у президента України Володимира Зеленського.

Журналістка поцікавилася, що змінилося, адже нині складається враження, що відносини між двома президентами значно покращилися.

“Абсолютно. У нас був перший переломний момент у Римі, у Ватикані. Це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це був історичний момент, тому що за 15–20 хвилин ми змінили наші взаємини”, – сказав український президент.

Ще однією ідеею, що символізує пом’якшення стосунків між Україною та Білим домом, стала підтримка Трампом законопроекту про “пекельні санкції”, який розробляв покійний Ліндсі Грем.

“Ліндсі (Грем) був глибоко включений у цей законопроєкт. Гадаю, ідея президент Трампа об’єднати це з санкціями проти Ірану – ми підтримуємо цю ідею. Це дуже хороша ідея”, – сказав Зеленський.

Зеленський і Трамп зустрілися особисто перед церемонією прощання з покійним сенатором Гремом. Зустріч відбулася за зачиненими дверима, однак Зеленський провів у Білому домі понад годину.

Український президент розповів, що на зустрічі у Білому домі з президентом США обговорив ліцензії на виробництво перехоплювачів для Patriot та “деякі інші ідеї, які можуть допомогти”.

Після майже 17 місяців суперечок та обговорень законопроєкт про санкції США проти Росії може стати першим за нинішньої каденції Дональда Трампа санкційним законом, спрямованим проти Кремля.

Що являє собою багатостраждальний законопроєкт, який назвали на честь його покійного автора, проти кого саме він спрямований, чому він не сподобався демократам та яких наслідків очікувати Україні – розповідаємо в статті Сенат пробиває санкційну стіну: яке покарання для Росії готують США і якою буде роль Трампа

З 1 липня Ірландія розпочала головування в Раді ЄС із наміром відкрити всі переговорні кластери для України. Попри те, що всі держави-члени формально мають рівні права у питаннях розширення, головуюча країна має додатковий вплив на темп і порядок ухвалення рішень.

“До кінця року ми прагнемо відкрити всі кластери вступних переговорів з Україною. Це – наша мета. Минулого тижня ми відкрили кластер 6, а до того кіпрське головування відкрило перший кластер. Україна – це пріоритет ірландського головування”, - сказав Міхол.

Повне інтерв’ю читайте тут - “Зеленський має бути амбітним щодо ЄС, інакше не отримаєте результат”. Інтерв’ю прем’єра Ірландії

Під час літнього політичного затишшя канцлер Німеччини Фрідріх Мерц несподівано вирішив перезавантажити уряд у частині, що є квотою його партії.

Однак реальним мотивом такого кроку називають необхідність зміцнити позиції консерваторів напередодні вересневих виборів у трьох землях – на тлі загального падіння довіри до уряду. Мерц зробив ставку на те, що оновлення урядової команди допоможе продемонструвати виборцям здатність уряду діяти та додасть імпульсу реформам.

Втім, нові кадрові рішення викликали гострі суперечки. Про це - в статті “Дитячі проблеми” команди Мерца: як перестановки в уряді запустили кризу в Німеччині

На цьому поки все! Сподіваємося побачитися наступного тижня! 🫰

З Європою в серці,

Дар’я Мещерякова