Наші європейські вітання!
Літо в самому разгарі, але це не означає, що новини поставлені на паузу. ЄС готується запустити новий етап фінансування України: 30 липня Рада ЄС має затвердити зміни до «Плану України» в межах Ukraine Facility.
Це відкриє шлях до виплат у 2026 році з масштабного пакета підтримки на 90 млрд євро. Наразі Україна отримала лише 8,1 млрд євро.
До кінця року Київ потенційно може отримати ще майже 40 млрд євро — 23,4 млрд на потреби ЗСУ та 13,5 млрд на підтримку бюджету. Але часу залишилося небагато: лише п’ять місяців. Тож ключове питання тепер не в наявності європейських грошей, а в тому, наскільки швидко Україна зможе їх отримати.
І тут виникають проблеми вже з українського боку. Бюджетні кошти залежать від виконання реформ, які рухаються повільніше, ніж планувалося. Військова підтримка до реформ не прив’язана, але потребує належно оформлених контрактів із постачальниками — і ця бюрократична процедура також дає збої. Європейська правда розібралася, чому гальмують виплати та що потрібно змінити, аби затримки не повторювалися.
Детальніше в статті - Ракети, дрони та реформи. Як ЄС розподіляє допомогу для ЗСУ і що затримує виплати
Як і обіцяли, продовжуємо відкривати наші залаштунки та знайомити вас із командою. Цього разу представляємо одну з наших старожилок — людину, яка працює з нами майже від самого початку існування проєкту. Іванна Костіна розповідає про себе ексклюзивно для читачів нашої розсилки.
Мене звати Іванна Костіна, я керівниця стрічки новин на Європейській правді. Як і редактори-засновники, до 2014 року я працювала у газеті Комерсант-Україна, ду була літературною редакторкою. Але до ЄП приєдналася не одразу після створення, а ближче до кінця 2014 року.
Я росла і розвивалась як журналістка і цьому проекті, вдосконалюючи себе. Цього року виповнюється якраз десять років, як я почала їздити у відрядження до штаб-квартири НАТО, заставши роботу ще старої штаб-квартири і навіть описавши переїзд до нового приміщення в окремій статті.
Серед тем, які мене найбільше цікавлять – це власне відносини України і НАТО, польсько-українські взаємини, німецькі теми... Але загалом не люблю себе обмежувати якоюсь окремою тематикою, віддаю перевагу вчитись в процесі, беручи на себе щось нове.
За моїми плечима вже чотири саміти НАТО, які відбулися в роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Мала нагоду попрацювати у Вільнюсі, Вашингтоні та Анкарі.
Найцікавішим, певно, був Вільнюс, де, на мою думку, Україна була як ніколи близька до отримання запрошення стати членом Альянсу. Тоді не склалося. Я ж продовжую сподіватися бути присутньою на саміті, який зрештою запросить Україну.
Останніми днями Сеута – крихітний іспанський анклав на півночі Африки – нагадувала поле битви. Десятки тисяч мігрантів, переважно з Марокко, спробували дістатися території країни ЄС в хаотичних і небезпечних умовах.
Щонайменше 88 людей загинули. Їхні тіла витягли з моря, де вони плавали поруч із покинутими надувними кругами та ластами.
Пік кризи у Сеуті наразі вдалося подолати – майже усіх прибулих нелегалів видворили до Марокко, звідки вони прибули. Однак ця історія підсвітила розбіжності між столицями ЄС щодо чутливого питання міграції.
Читайте більше в статті - Подвійна атака на Іспанію: чи втратить Мадрид участь у Шенгені через 50 тисяч мігрантів з Африки
А в ЄС уже почалося розслідування, чи стоїть Росія за кампанією з дезінформації щодо ситуації в Сеуті.
Глава МЗС Іспанії запевнив, що із Сеути повернуть усіх мігрантів "до останнього".
Масштаб та зухвалість нападів на українців у Польщі справді досягли такого рівня, що ігнорувати цю проблему уряд більше не може.
Проте одночасно заклики щодо неприпустимості таких нападів мають цілком внутрішнє підґрунтя – ця тема стала ще одним фронтом війни між урядовою коаліцією на чолі з Дональдом Туском і правою коаліцією та особисто президентом Каролем Навроцьким.
Про те, як зароджувалося насильство і чого очікувати далі в статті – Від Туска до Брауна: як польські політики сприяли нападам на українців і чи зможуть це зупинити
Однак не українські біженці є найбільшою загрозою для Польщі. 30 липня російська ракета впала в Люблінському воєводстві Польщі. Вона була виготовлена у другому кварталі 2026 року на одному із заводів у Московській області Росії.
Президент Польщі Кароль Навроцький очікує від уряду детального звіту щодо інциденту з російською ракетою і не скликатиме засідання Ради національної безпеки.
Польський прем’єр Дональд Туск, коментуючи падіння ракети РФ у Люблінському воєводстві, зазначив, що немає підстав вважати, що саме Польща була її ціллю.
Сподіваємося, що на наступного тижні у нас буде більше позитивних новин для вас!
З Європою в серці,
Дар’я Мещерякова
No posts
Comments
Nothing yet. Say the first thing.
Sign in to join the conversation.