STRINGS(1) Засоби розробки GNU STRINGS(1)
НАЗВА
strings — виведення послідовностей друкованих символів у файлах
КОРОТКИЙ ОПИС
strings [-afovV] [-мінімальна_довжина]
[-n мінімальна_довжина] [--bytes=мінімальна_довжина]
[-t основа_числення] [--radix=основа_числення]
[-e кодування] [--encoding=кодування]
[-U метод] [--unicode=метод]
[-] [--all] [--print-file-name]
[-T назва_bfd] [--target=назва_bfd]
[-w] [--include-all-whitespace]
[-s] [--output-separator рядок_роздільник]
[--help] [--version] файл...
ОПИС
Для кожного заданого файла файл GNU strings виводять придатні до друку
послідовності символів, які мають довжину у принаймні 4 символів (або
кількість, яку вказано за допомогою описаних нижче параметрів) і за якими
слідує непридатний до друку символ.
Залежно від того, яка налаштовано програму strings, типово, програма або
виводить усі придатні до друку послідовності, які програма може знайти у
кожному файлі, або лише ті послідовності, які розташовано у придатних до
завантаження, ініціалізованих розділів даних. Якщо тип файла визначити не
вдасться або якщо strings читає дані з stdin, програма завжди виводити
усі придатні до друку послідовності, які їй вдасться знайти.
Для зворотної сумісності буде виконано повне сканування усіх файлів, які
буде вказано після параметра командного рядка або просто -, незалежно від
наявності параметра -d.
strings, в основному, корисна для визначення вмісту нетекстових файлів.
ПАРАМЕТРИ
-a
--all
- Сканувати увесь файл, незалежно від розділів, які у ньому містяться,
або того, чи буде завантажено або ініціалізовано ці розділи.
Зазвичай, це типова поведінка, але strings може бути налаштовано так,
щоб -d було типовим.
Параметр - є залежним від позиції, і він примушує strings виконувати
повні сканування будь-якого файла, який згадано після - у командному
рядку, навіть якщо було вказано параметр -d.
-d
--data
Вивести лише друковані рядки з ініціалізованих, завантажених розділів
у файлі. Це може зменшити частку мотлоху у виведених даних, але також
може призвести до ризиків щодо захисту програми strings, які є
результатом використання бібліотеки BFD для сканування та
завантаження розділів. Strings можна налаштувати так, щоб цей
параметр став типовим. У таких випадках можна скористатися параметром
-a, щоб уникнути використання бібліотеки BFD і просто вивести усі
рядки, які буде знайдено у файлі.
-f
--print-file-name
Вивести назву файла перед кожним рядком.
--help
Вивести резюме щодо користування програмою до стандартного виведення
і завершити роботу.
-мінімальна_довжина
-i мінімальна_довжина
--bytes=мінімальна_довжина
Вивести послідовності придатних до показу символів, довжина яких
складає принаймні мінімальна_довжина символів. Якщо не вказано, буде
використано типову мінімальну довжину у 4 символи. Відмінність між
придатними до показу і непридатними до показу символами залежить від
параметрів -e і -U. Послідовності завжди мають завершуватися
керівними символами, зокрема символом нового рядка або повернення
каретки, але не символом табуляції.
-o Подібний до -t o. У деяких інших версіях strings -o працює як -t d.
Оскільки сумісність з обома варіантами забезпечити неможливо, ми
просто вибрали один з них.
-t основа_числення
--radix=основа_числення
Виводити перед кожним рядком зсув у файлі. Односимвольний аргумент
визначає систему числення зсуву---o -- вісімкова, x -- шістнадцяткова
або d -- десяткова.
-e кодування
--encoding=кодування
Вибрати кодування символів рядків, які буде знайдено. Можливими
значенням для аргументу кодування є такі: s = одинарні 7-біт-байтові
символи (типовий варіант), S = одинарні 8-біт-байтові символи, b =
16-бітові зі зворотним порядком байтів, l = 16-бітові із звичайним
порядком байтів, B = 32-бітові зі зворотним порядком байтів, L =
32-бітові зі звичайним порядком байтів Корисно для пошуку рядків із
широких символів. (l і b застосовуються, наприклад, для кодувань
Unicode UTF-16/UCS-2).
-U [d|i|l|e|x|h]
--unicode=[default|invalid|locale|escape|hex|highlight]
Керує показом закодованих у UTF-8 багатобайтових символів у рядках.
Типовою поведінкою (--unicode=default) є показ їх без спеціалізованої
обробки, виходячи лише зі значення параметра --encoding. Інші
значення цього параметра автоматично вмикають --encoding=S.
Значення параметра --unicode=invalid призводить до того, що програма
вважає ці символи неграфічними символами, а отже, такими, що не є
частиною коректного рядка. За усіх інших варіантів програма вважає
такі символи коректними символами.
Використання варіанта --unicode=locale призводить до показу рядків у
поточній локалі, у якій може бути передбачено підтримку кодування
UTF-8, а може і не бути. Використання варіанта --unicode=hex призведе
до показу символів у форматі шістнадцяткових байтів між символами <>.
Використання варіанта --unicode=escape призведе до показу символів як
екранованих послідовностей (\uxxxx), а варіанта --unicode=highlight —
до показу екранованих послідовностей із підсвічуванням червоним
кольором (якщо такий показ передбачено на пристрої виведення даних).
Розфарбовування призначено для привернення уваги до наявності
послідовностей unicode там, де вони є неочікуваними.
-T назва_bfd
--target=нава_bfd
Вказати формат коду об'єкта, відмінний від типового формату вашої
системи.
-v
-V
--version
Вивести номер версії програми до стандартного виведення і завершити
роботу.
-w
--include-all-whitespace
Типово, до виведених рядків буде включено символи табуляції і
пробілу, але інші пробільні символи, зокрема символи нового рядка або
повернення каретки, показано не буде. Використання параметра -w
призведе до того, що програма вважатиме частиною рядка усі пробільні
символи.
-s
--output-separator
Типово, виведені рядки буде відокремлено символом розриву рядка. За
допомогою цього параметра можна визначити будь-який рядок, який буде
використано для відокремлення виведених записів. Корисно у поєднанні
із --include-all-whitespace там, де рядки можуть містити символи
розриву рядка.
@файл
Прочитати параметри командного рядка з файла файл. Прочитані
параметри буде вставлено замість початкового параметра @file. Якщо
файла файл не існуватиме або файл не вдасться прочитати, параметр
буде оброблено буквально, а не просто вилучено.
Параметри у файлі файл слід відокремлювати пробілами. Сам символ
пробілу можна включити до параметра, взявши увесь запис параметра у
одинарні або подвійні лапки. Включити довільний символ (включно із
символом зворотної похилої риски) можна додавши до нього префікс —
зворотну похилу риску. Файл файл може сам містити додаткові параметри
@file; усі такі параметри буде оброблено рекурсивно.
ДИВ. ТАКОЖ
ar(1), nm(1), objdump(1), ranlib(1), readelf(1) та записи Info для
binutils.
АВТОРСЬКІ ПРАВА
© Free Software Foundation, Inc., 1991-2026
Кожен має право копіювати, розповсюджувати та вносити зміни до даного
Документу на умовах GNU Free Documentation License, версії 1.3 або
будь-якої наступної версії, опублікованої Free Software Foundation; даний
Документ не містить Незмінних розділів; даний Документ не має Текстів
передньої та задньої обкладинок. Копія даної ліцензії включена в розділ
із заголовком "GNU Free Documentation License".
ПЕРЕКЛАД
Український переклад цієї сторінки посібника виконано Yuri Chornoivan
<yurchor@ukr.net>
Цей переклад є безкоштовною документацією; будь ласка, ознайомтеся з
умовами GNU General Public License Version 3
⟨https://www.gnu.org/licenses/gpl-3.0.html⟩. НЕ НАДАЄТЬСЯ ЖОДНИХ
ГАРАНТІЙ.
Якщо ви знайшли помилки у перекладі цієї сторінки підручника, будь ласка,
надішліть електронний лист до списку листування перекладачів: ⟨trans-
uk@lists.fedoraproject.org⟩.
binutils-2.46 9 лютого 2026 року STRINGS(1)