ЄП пояснює. Україна-Польща: тиждень, який загострив відносини

Наші європейські вітання!

Новий тиждень — і нові виклики для українсько-польських відносин. Попри сподівання на позитивний сигнал після конференції з відновлення України в польському Гданську, напруга між Києвом і Варшавою лише зростає. Що стало причиною чергового загострення та чого очікувати далі — читайте в цьому випуску.

Дякуємо всім, хто залишився з нами і приєднався до нашої розсилки. Ми цінуємо вашу довіру та підтримку. Якщо у вас є ідеї, як зробити наш ньюзлеттер ще кращим, будемо раді почути пропозиції — просто напишіть нам на пошту eupravda@gmail.com.

Тож поїхали до головного. Нижче — ключові події тижня, їхній контекст та пояснення, чому вони мають значення.

Колишній президент Польщі Александр Кваснєвський попереджає: нинішня криза у відносинах між Києвом і Варшавою є значно серйознішою, ніж здається. На його думку, Україна припустилася помилки, яка дала польським радикальним силам новий привід для політичної мобілізації, а тема України стане однією з ключових у польській виборчій кампанії. Водночас він наголошує, що більшість поляків залишаються прихильниками України, а нинішнє загострення не є незворотним.

Повне інтерв’ю читайте тут: “Зеленський припустився помилки. Не можна віддавати відносини з Польщею в руки радикалів”

Нинішня напруга є результатом поєднання кількох факторів — від внутрішньополітичної динаміки в Польщі до чутливих рішень української сторони та загальної втоми від війни в Україні.

Проблема виходить далеко за межі історичних суперечок і стосується ширшого політичного контексту, у якому внутрішні процеси в обох країнах дедалі сильніше впливають на двосторонній порядок денний.

Більше в статті: “Обурливо самостійна” Україна. Де захована справжня причина суперечки Варшави та Києва

Польські соцмережи також не залишилися поза темою і придумали цей мем:

Конференція з відновлення України в Гданську, яку приймав Дональд Туск, мала стати частковою спробою “згладити кути” між Україною та Польщею. Однак цього не сталося. Попри очікування, саміт не зняв ключових політичних розбіжностей і не став майданчиком для помітного прориву у двосторонніх відносинах.

Показовим став жест президента Румунії Нікушора Дана та прем’єра Швеції Ульфа Крістерссона, які прибули в Гданськ для участі у саміті Східного флангу ЄС, але на конференцію так і не прийшли. Та й взагалі в кулуарах більше лунала думка, що Україна програла цей дипломатичний клінч з Польщею.

Про конференцію з місця подій можна прочитати тут: Відновлення без Зеленського. Де перемогла та що не отримала Україна на зустрічі у Гданську

Європейська правда, яка після Гданську відправилася в Брюссель, одразу відчула зміну настроїв серед партнерів. Якщо спочатку говорили про відкриття п’яти переговорних кластерів для України вже 14 липня, то тепер навіть серед оптимістично налаштованих співрозмовників немає такої впевненості. За наявними інсайдами, обговорюється максимум один-два кластери, тоді як сценарій із відкриттям п’яти одразу фактично не розглядається.

Ця напруга між країнами вже вилилася в те, що більшість поляків виступають проти вступу України в ЄС. А з польської сторони лунають заяви про те, щоб Польща блокувала перемовини України, оскільки “з Бандерою Україна не вступить до ЄС”.

Українські біженці в ЄС можуть зітхнути з полегшенням до 4 березня 2028 року. Єврокомісія хоче продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік, але відтепер відмовляти тим, що згідно із законодавством України є військовозобов’язаними і не можуть легально виїздити за кордон.

Чи можна буде українцям призовного віку подаватися на інші види прихистку в Євросоюзі, чи будуть винятки для добровольців та коли рішення має набути чинності – про все це і багато іншого читайте у матеріалі Ухилянтам тут більше не раді: як ЄС змінює правила прихистку для українців

Тим часом прем’єр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його уряд не підтримує пропозицію ЄС про те, що українським чоловікам призовного віку не слід надавати тимчасовий захист.

У Чехії – конфлікт між президентом Петром Павелом і прем’єром Андреєм Бабішем, який вирішив їхати на саміт НАТО замість глави держави. Там розгорнулась ціла драма, яка заслуговує екранізації.

Стратегія Бабіша полягає у вичавленні президента Павела з ролі загальнонаціонального лідера у нішу лідера опозиції, а це може призвести до неприємних наслідків для чеської демократії. Детальніше: Відсторонення від НАТО: чому атака на президента Павела веде до орбанізації Чехії

А от Європейська Правда без зайвих драм все ж таки відправиться в Анкару на саміт НАТО і відзвітує вам з нього вже наступного тижня. Stay tuned, як то кажуть. І чекайте на цікаве інтерв’ю зі штаб-квартири НАТО в Брюсселі, яке ми вже готуємо до публікації.

З Європою в серці,

Ваша Дар’я Мещерякова