ЄП пояснює. Польські "Орли", які згуртували українців

Наші європейські вітання!

Перш ніж перейти до новин, коротко звернемося до тих для кого чому ви отримали цей лист (ми суттєво збільшили базу підписників за цей тиждень і щиро перепрошуємо, якщо чиюсь адресу додали помилково).

Можливо, ви підтримуєте нас на Patreon. Ми запросили всіх наших патронів до розсилки. Та ще більш імовірно, ви колись підписувалися на розсилку ЄвроПравди через зовнішній сервіс. Та щоденна розсилка функціонувала без нашої участі, листи складав робот, і зараз ми домовилися з організацією, яка це робила, що вони припинять надсилати мейли. Натомість вони надали список адрес підписників, і ваша адреса була серед них, тож ми запрошуємо вас лишитися з нами.

Відтепер раз на тиждень ми надсилатимемо листи, які редакція готує вручну: з найважливішими новинами про Україну та Європу, поясненнями та інсайдами. А ще - будемо звертати увагу на матеріали, які легко пропустити в щоденному потоці новин.

Якщо цей формат вам нецікавий або лист потрапив до вас помилково — ви завжди можете відписатися. Але будемо раді, якщо дасте нам шанс :)

А тепер до справи!

Ключовою подією тижня стала історія з позбавленням Володимира Зеленського ордена Білого Орла польським президентом Каролем Навроцьким. Це рішення послідувало через присвоєння Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування "імені Героїв УПА".

Не менш важливою стала реакція українських політиків: від ордена Білого Орла відмовилися всі живі українські кавалери цієї нагороди; кілька власників інших польських нагород також оголосили про їх повернення Польщі.

Президент опублікував фото з відділення “Нової пошти”, де видно, що нагороду відправили на адресу канцелярії президента Польщі.

Детальніше читайте в статті Війна не лише проти Зеленського: як Кароль Навроцький об’єднав Україну і що буде далі.

Оскільки це рішення стосувалося не тільки президента України, а й всього українського народу, якому по суті і був вручений цей орден, вся редакція Європейської правди висловила власну позицію в Editorial статті, до формату якого ми вдаємося лише у виняткових випадках - Зеленський має поїхати до Гданська попри кризу. Це потрібно Україні, і ось чому.

Наступного дня після публікації цієї статті офіс Президента України повідомив, що Володимир Зеленський все ж таки не відвідає Конференцію з відновлення України в Гданську. На щастя, поїздку не скасували. Замість Зеленського делегацію очолюватиме прем’єрка Юлія Свириденко.

За даними наших джерел, Банкова розглядала чотири варіанти:

1. Зеленський все ж їде до Гданська;

2. Замість нього їде прем’єрка Юлія Свириденко;

3. Рівень представництва різко знижують (розглядали опцію, послати туди міністра енергетики Дениса Шмигаля);

4. Київ може скасувати участь усіх топ-урядовців.

В підсумку реалізувався не найгірший сценарій: делегацію очолить прем’єрка. Два останніх варіанти означали би фактично зрив політичної частини конференції. Утім, обраний варіант теж означає зниження рівня.

Європейська правда вирушила до Гданська і розповідатиме про події безпосередньо з місця.

Також наш редактор Сергій Сидоренко ділиться з підписниками розсилки історією про літак Зеленського.

“Досі всі закордонні візити президента України починалися у Жешуві/Ряшеві, що став головним аеропортом для президентського літака. Від червня, з початку скандалу, президент, як відомо, щоразу літає з Кишинева (і ми першими про це повідомили).
Але це на всі цікавинки. Коли борт №1 повертається з візиту, і президент вирушає в Україну, то літак з українським екіпажем повертається до Польщі (а саме - до Кракова). Тобто головне - щоб без Зеленського.
Чому так? Це безпекові міркування: вирішили, що президентський борт має бути в країні НАТО, щоб уникнути атаки з боку Росії. Минулого тижня була комічна ситуація: вночі, висадивши делегацію президента у Кишиневі український літак відразу злетів, але сів у румунських Яссах, це в 10 км від кордону Молдови. А вже наступного дня - повернувся до Кракова. Чому не Краків, а не Жешув? Бо це - маленький аеропортом, де є обмежені можливості для обслуговування президентського A-319. Але те, що Польщу як базу зберегли - цікаво. Певно, сподіваються повернутися повноцінно”, - розказав Сергій

Між тим, криза, в якій опинилися польсько-українські відносини, викликає серйозне занепокоєння. Саме тому ми вирішили опублікувати спільне звернення польських та українських редакцій: “Це час випробування для поляків і українців”.

У грудні 2025 року уряд України взяв письмові зобов’язання перед ЄС щодо головних та невідкладних реформ у сфері верховенства права та протидії корупції. Цей план з українського боку підписав віцепрем’єр Тарас Качка, а документ отримав також неформальну назву – “10 пунктів Качки-Кос”.

Але минула половина року, а прогрес у виконанні плану – дуже далекий від очікуваного. Моніторинг виконання дає оцінку 15 зі 100. І йдеться передусім про підготовчі роботи, а не про розпочаті реформи.

Детальніше в статті - 15% за пів року. Як Україна виконує “план Качки-Кос” – ключовий список реформ від ЄС

Однак на міжнародному треку в України не все так драматично, як на польському напрямку. Міністерська зустріч НАТО у Брюсселі 18 червня, дивувала м’якою тональністю заяв США. Чому там раптом стали добрішими? Бо у Трампа усвідомили: Альянс потрібен також Америці. Про це в статті Альянс у стадії “прийняття”. Як Європа та США зближують позиції щодо майбутнього НАТО.

Крім того, Україна стала однією з центральних тем саміту ЄС. Чи готується Європа до майбутнього діалогу з Путіним? Всі лідери ЄС були одностайні: зараз жодних підстав для переговорів із Кремлем немає, адже Росія не демонструє бажання завершувати війну. Водночас президент Європейської ради Антоніу Кошта вже вибудовує робочі контакти з Москвою, розраховуючи на особливу роль ЄС у можливих майбутніх перемовинах.

Детальніше в статті Від Путіна до членства: які кроки щодо України розглядав саміт ЄС та про що домовилися.

Один із ключових союзників України втратив свого лідера. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер оголосив, що йде з посади лідера Лейбористської партії. Відповідно, він втратить посаду прем'єр-міністра. До цього йшло давно, але переломним моментом стали довибори в парламент, на яких переміг ключовий опонент Стармера – Енді Бернем.

Перед відставкою Стармер зробив дещо дуже важливе. Про це в статті Русофобія для боротьби з кризою: чому уряд Британії зважився захопити російський танкер.

Стармер не стримав емоцій, коли оголошував про свою відставку та заплакав. Сомережі ж вибухнули на його підтримку. Британці задавалися питанням, що ж такого поганого зробив Стармер, та звинувачували медіа в його відставці, а українці дякували йому за підтримку.

А от кіт-мишолов у резиденції британських прем’єрів на Даунінг-стріт, Ларрі, вже став справжнім символом країни та фаворитом користувачів соцмереж. 19-річний котик пережив шість прем’єрів у резиденції і зараз чекає на сьомого. Мережею гуляють фотографії Ларрі як головного героя цієї історії з відставкою.

Найважливіші новини за темою тижня можна швидко надолужити у двох наших дайджестах за вихідні (20-21 червня) та за вчора (23 червня).

З Європою у серці,

Ваша Дар’я Мещерякова