ЄП пояснює. Зеленський змінює "головного по Європі"

Наші європейські вітання!

Цього тижня маємо одразу кілька історій, які можуть визначити подальший рух України в Європі. Угорщина знову в грі і ставить перепони на шляху України до ЄС, а відставка Тараса Качки породила питання: що буде з реформами, які Брюссель чекає від Києва.

Що насправді стоїть за угорським вето і чи є шанс зрушити переговори з місця – спеціально для читачів нашого ньюзлеттера розповідає Сергій Сидоренко.

А ще цього разу – розбираємо подарунки від Ердогана на саміті НАТО в Анкарі, чому 11 липня не стало новою кризою у відносинах України та Польщі, і як Марін Ле Пен повернулася у французьку політичну гру.

У вівторок рано-вранці у Брюсселі розпочалася подія, на яку довго чекали всі дотичні до європейської інтеграції України – але яка, на жаль, не виправдає всіх сподівань.

Так звана Міжурядова конференція (IGC) – орган, створений для переговорів про вступ до ЄС, – офіційно відкрила останній, шостий кластер вступних переговорів з Україною. Перший кластер, нагадаємо, IGC відкрила рівно місяць тому. Та проблема у тому, що решта переговорних блоків (тобто тих, що йдуть за номерами 2, 3, 4 та 5) лишиться закритими.

Це не відповідає амбіціям ані Києва, ані Брюсселя. Перепоною для цих планів знову стала Угорщина.

Детальніше про це в статті – Чого хоче Угорщина. Все про переговори з ЄС, угорське вето та відкритий шостий кластер

Однак справа не лише в Угорщині. В самій Україні трапився землетрус. Президент Володимир Зеленський відправив у відставку уряд Юлії Свириденко, а з ним і віцепрем’єра відповідального за зближення України з ЄС та НАТО – Тараса Качку.

Частина причин пов’язані з так званим “планом Качки-Кос” – списком пріоритетних реформ, який Україна погодила ще торік, але виконання якого не стало історією успіху. Та дарма дехто у Києві сподівається, що відставка Качки обнулить “його” план.

І хоча точкові зміни прочитання деяких пунктів “плану Качки-Кос” все ж є можливими – та ключові вимоги з боку ЄС не зникнуть попри перезавантаження уряду. Про це в статті – Качка йде, “Качка-Кос” лишається. Чому міняють віцепрем’єра з питань ЄС та що це означає.

Саміт НАТО в Анкарі завершився на минулому тижні, і його сміливо можна назвати таким, що перевершив сподівання. Альянс підготував на Анкару конкретні рішення про фінансування ЗСУ, які вже були узгоджені і чекали на урочисту подію; до рішення увійшли навіть кроки до подальшої інтеграції України з НАТО.

Втім, домовленості в Анкарі лише закладають фундамент. Реальні зміни ще попереду. Україна має втілити можливості, які з’явилися. За кожним з пунктів – від Patriot до Мадяра.

Про все це – у репортажі “Європейської правди” з Туреччини – Від Patriot до Мадяра: які домовленості привіз Зеленський до України з саміту НАТО.

Але не обійшлося і без курйозів. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на саміті НАТО в Анкарі здивував лідерів незвичними подарунками – іменними револьверами турецького виробництва. Не всі зраділи таким презентам.

Правда, Ердоган як господар саміту зробив усе можливе, щоби показати себе з кращого боку та головне – наблизити зняття американських санкцій, накладених на Туреччину майже сім років тому через військову співпрацю з Росією. Чи вдалося йому це? Читайте в матеріалі Подарунок для Ердогана. Чи може Трамп “забути” про російські С-400 і зняти санкції з Туреччини.

І звичайно ми не можемо вас залишити без новин про Польщу. 11 липня мало всі шанси стати новою точкою загострення у відносинах України та Польщі. Історична пам’ять, гучні заяви польських політиків і попередження з боку Києва створювали відповідний фон. Однак кризи не сталося. Чому цього разу вдалося уникнути ескалації, як змінилася риторика Варшави та що це говорить про перспективи українсько-польського діалогу, читайте у матеріалі – Польська влада робить крок до України. Як роковини Волині не стали датою нової ескалації.

Однак до складу "антибалістичної коаліції", про створення якої оголосили 13 липня у Парижі, Польща не ввійшла. У міноборони Польщі заявили, що пов’язувати неучасть країни через історичні суперечки з Києвом – викривлене трактування.

Окрім того, минулого четверга Європарламент ухвалив резолюцію щодо України. Але один із пунктів документа несподівано присвятили не війні чи реформам, а історичній суперечці з Польщею. Євродепутати розкритикували рішення Києва назвати підрозділ ССО на честь героїв УПА, заявивши про ризик для українсько-польського примирення. Чому ця історична тема опинилася в резолюції про євроінтеграцію України, читайте у статті – На боці Польщі та без України: як критика УПА показала системну проблему Києва в органах ЄС.

Якщо вам здавалося, що з лідеркою ультраправих Марін Ле Пен покінчено, а замість неї у президентських виборах братиме участь Жордан Барделла, то в нас є погані новини. 7 липня Ле Пен оголосила про свою участь у президентських виборах.

Для України це буде особливим ризиком, адже Ле Пен відома як одна з найбільш дружніх до РФ політиків – і навіть в минулому залучала російське фінансування для ведення виборчої кампанії.

Все про повернення лідерки “Національного об’єднання” читайте тут – Ле Пен знову в грі: як “подруга Путіна” повернула собі право стати президентом Франції.

На цьому поки що все! Слідкуйте за новинами на нашому сайті на в соцмережах.

З Європою в серці,

Дар’я Мещерякова