УКРАЇНА У СВІТОВОМУ КІНО

— Я не відступлю, у мене ще є армія на Україні.

— Ти знаєш, що таке Україна? Це легка здобич. Купа гною на дорозі, Ньюмане. Україна слабка і квола.

— Я з України. Не кажіть, що Україна слабка.

Цей діалог — із американського серіалу «Сайнфелд». Епізод вийшов в ефір у 1995 році, через чотири роки після розпаду СРСР.

У цій короткій сцені добре видно, як Україну зображували в західній масовій культурі 1990-х: слабкою, бідною, хаотичною країною десь на периферії пострадянського простору. Показове тут і формулювання «the Ukraine»: воно відсилає до старої оптики, у якій Україну сприймали радше як регіон або частину пострадянського простору, а не як окрему незалежну державу.

Ця динаміка переходу від «the Ukraine» до «Ukraine» — один із найчіткіших лінгвістичних маркерів того, як змінюється сприйняття країни. «The Ukraine» поступово зникає після 2010 року, а тепер майже не використовується.

Проте мова — лише один шар. Нам було цікаво подивитися глибше: як змінювався не тільки спосіб називати Україну, а й самі сюжети, ролі та стереотипи, через які нашу країну зображували у світовому кіно.

Для цього керівниця напрямку журналістики даних Texty.org.ua Євгенія Дроздова проаналізувала корпус англомовних субтитрів за 1991–2023 роки — понад 62 гігабайти даних. Навіщо ми це зробили?

«Кінематограф — один із головних інструментів конструювання образів. Багато країн ми знаємо переважно через кіно, і це знання формує ставлення до них — часто несвідомо. Мені було цікаво подивитися, яку Україну бачить глядач за кордоном: чи досі це країна-експортер красивих дружин і нелегальних схем, чи з’являються якісь інші історії», — говорить авторка дослідження Євгенія Дроздова.

Ми не будемо спойлерити всі знахідки дослідження — залишимо вам можливість пройти цей шлях самостійно.

Скажемо лише одне: за роки незалежності Україна сильно змінилася. Змінилося і те, як її сприймають у світі. Проте робота з образом країни не відбувається сама собою — її потрібно робити свідомо: через культуру, кіно, серіали, історії, які ми розповідаємо про себе і які про нас бачить світ.

Про це дуже влучно сказав український режисер Антоніо Лукіч:

«З погляду кіно все дуже просто. Як зі шведсько-данським серіалом «Міст», навколо якого цілий туристичний напрям зародився на рівному місці. Або як із фільмом «Залягти на дно в Брюгге», який створив стереотип про Брюгге як про найкрасивіше місто у світі. Можна з легкістю створити такий самий стереотип хоч про Кам’янець-Подільський, хоч про Здолбунів, якщо мати бюджет і відповідну ідею. Усе впирається в гроші».

ЧИТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ми шукаємо людину, яка розвиватиме відеонапрям Texty.org.ua: адаптуватиме складні аналітичні матеріали й дата-проєкти до відеоформату, писатиме сценарії на основі вже опублікованих досліджень, братиме участь у зйомках і супроводжуватиме відео від ідеї до публікації.

Це робота для людини, якій цікаві журналістика, YouTube і складні суспільно важливі теми — війна, політика, економіка, дані, міський простір, технології та соціальні зміни.

ДЕТАЛІ ВАКАНСІЇ ТА ЯК ПОДАТИСЯ

Дякуємо, що читаєте нас. До зустрічі.