Місяць тому, 18 квітня, у спальному районі Києва 58-річний Дмитро Васильченков розстріляв сімох людей. За словами очевидців, усе почалося з побутового конфлікту.
«Десь упродовж години стояв галдьож, була якась потасовка й біганина. І я чула ще ці дивні звуки. Згодом з’ясувалося, що це були постріли», — згадує сусідка Іванна Ворошилюк.
На цю «побутову сварку» сусіди викликали поліцію.
Спершу Васильченков відкрив вогонь із травматичного пістолета, поранивши гумовими кулями чотирьох людей. Потім піднявся до себе у квартиру й підпалив її — помешкання вигоріло повністю.
З квартири Васильченков знову спустився у двір — уже з вогнепальним нарізним карабіном, з якого почав стріляти по людях.
Васильченков записував усе, що відбувалося, на диктофон. На цих записах він говорить про сусідів, власні образи й те, що, на його думку, призвело до зриву.
Ми похвилинно відтворили маршрут стрільця й зібрали свідчення очевидців, щоб показати, як усе відбувалося: від перших пострілів у дворі до захоплення заручників у супермаркеті.
Останніми тижнями українські соцмережі заполонили фото й відео з іноземцями. Частину цього контенту подають так, ніби Україну вже масово заселяють мігрантами. Ця хвиля не залишилася просто набором мемів і ШІ-картинок: її вже підхопили реальні користувачі, які почали обговорювати «міграційну загрозу» як справжню проблему.
Ми зібрали й проаналізували десятки таких фото, відео й дописів. І ось що побачили:
Паніку розганяють на порожньому місці. За даними Державної міграційної служби, у 2015–2019 роках Україна щороку видавала 14–16 тисяч дозволів на імміграцію. Після початку повномасштабного вторгнення цей показник зменшувався, а у 2025 році становив лише близько 2,8 тисячі. Реальний потік іммігрантів не зростає, а падає.
Частина цієї хвилі — ШІ-сміття й меми, які маскуються під «народну реакцію». Водночас деякі з цих роликів набирають сотні тисяч переглядів.
Усі відео повторюють однакові тези: «наші гинуть, а чужинців завозять», «мігрантам платитимуть більше, ніж українцям», «у них буде більше прав», «вони загрожують жінкам і дітям». Це не дискусія про міграційну політику, а набір емоційних гачків, які мають викликати злість, страх і відчуття зради.
Цю хвилю намагаються вивести за межі соцмереж: тему підхопили конспірологи, а в телеграмі вже з’явилася група з інструкціями для мітингів проти «нав’язаної імміграції», шаблонами звернень до преси та обласних адміністрацій. Це спроба перетворити інформаційну паніку на активні дії.
Ця кампанія вписується в ширшу стратегію російської інформаційної війни. Мета — пересварити українців між собою й підважити довіру до держави.
Дата-проєкт «Один із сотень тисяч. Історія українського сироти, зниклого в Росії», який ми створили у співавторстві зі швейцарським виданням NZZ, став одним із десяти переможців Sigma Awards 2026 — міжнародного конкурсу журналістики даних.
До Дня Києва нагадуємо про наш мерч — футболки з візерунками столичних мікрорайонів. Купуючи ці футболки, ви не лише отримуєте річ із київським характером, а й підтримуєте нашу команду.
Ціна — 990 грн.
Термін виконання замовлення — 7 днів.
На цьому сьогодні все. Бережіть себе!
Comments
Nothing yet. Say the first thing.
Sign in to join the conversation.