Live Last read · last published · next check
Продовжуємо публікувати повість Тодося Осьмачки «Старший боярин». Сьогодні – наступні 5 розділів. Ох, як я любив вас, священичі садиби в Україні. Ви вже позникали, але моя уява уперто тримає вас цілими, аби завдати більше горя кругом осиротілому серцю.
Продовжуємо публікувати роман «Огненне коло» (1953 р.). Сьогодні – наступні три розділи. Це, бач, вони прийшли сюди з чужих країв, потоптали тих усіх коней і всю ту древню хомутяну техніку й тепер пруть іншими потоками на захід, сталевими потоками.
Продовжуємо публікувати листи І. Нечуя-Левицького. Сьогодні – наступні 5 листів 1907 – 1909 рр. Коли ж харківські газети не надрукують моєї статті, то може згодяться помістить полтавські, як же ні, то, будьте ласкаві, поверніть мені її назад. (15.04.1908 р. До Михайла Лободовського)
Публікуємо наступні 10 ранніх поезій Ю. Клена, писаних російською мовою (1913 – 1916 рр.), включаючи «Знову закружляв перший сніг…».
Починаємо публікувати роман «Немиричів ключ» (2012 р.). Сьогодні – перші 5 розділів. Шляхетні й учтиві люде… – голос дівчини інколи тонув у гулі подивованому та схвильованому, – бажаю його собі впросити в стан святий малженський…
Публікуємо наступні 10 сатиричних поезій Володимира Самійленка, включаючи «Пісня про свободу» (1908 р.). Хоч за пісні садовлять теж за грати, / Але, звичайно, можна їх співати, / Принаймні ті, що складені без слів… / Ой, боже мій! а я слова співаю!..
Публикуємо рецензію С. Буди на збірку нарисів «На порозі» Клима Поліщука (1919 р.). Головна вартість нарисів п. Поліщука полягає в їх близькому до життя змісті. Написано їх безпретензійно і, разом з тим, блідо й невиразно.
Продовжуємо публікувати роман «Записки причетника» (1870 р.). Сьогодні – наступні два розділи, включаючи «Глава восьма. Перший день в обителі». Тільки нікому не кажіть, – чуєте? Нікому, нікому! Вони всі випитуватимуть, а ви нікому… Чуєте? Вони всі такі, що вас у яму впихнуть… Їм хіба що підвести людину…
Публікуємо «Протоколи Федьковича, списані перед локальним сервітутовим комісаром в Вижниці літом 1864 р.». Сьогодні – німецький текст та український переклад §§ 5 – 6. Підданці поширювали право вільної і невідплатної вирубки у панських лісах не тільки на задоволення власних потреб, але і на продаж.
Починаємо публікувати повість «Кулак» (1937 р.). Сьогодні – перші два розділи, включаючи «За гратами». Рано другого дня знайшов себе Лев на голих брудних дошках, а під головою намацав щось заялозане та липке. Була це зашита в кропив’яний мішок солом’яна потеруха, що тут звали «матрац».
Продовжуємо публікувати роман «Сонячна машина» (1924 р.). Сьогодні – наступні 5 розділів 3-ї частини, включаючи «Друзі Ладу» чи «Друзі Рабства?». А що то ви почуєте, а що то ви скажете, а що то ви зробите, як загримлять гармати над вашими загуслими душами, як вогневий гребінь терору почне розчісувати вашу понарослу шерсть?
Публікуємо оповідання «Вітрогон» (1891 р.). Тільки що ми увійшли в двір, десь узялась мама на ганку, прибігла до мене й з плачем кинулась до мене та й обняла мене. Я боюся, аж трушусь, жду кислиць, а мама плаче.
Публікуємо статтю «Школа а релігія» (1910 р.). І так довго, як буде існувати сей лад економічної і соціальної залежності мас, – так довго не удасться викоренити цілком релігійність мас і релігію.
Публікуємо переклад думи «Цариця Милиця і Косовська січа» із книги «Сербські народні думи» (1876 р.). Тут слуга почав їй повідати: / Всі зостались на Косовім полі! / Де погинув славний князь наш Лазар, / Списів там поламано багато, / Як турецьких, так і сербських списів;